Теоретичні матеріали


Проектна технологія як засіб формування творчої особистості на уроках фізики


    Вступ
            Не тільки сама істина дає впевненість, але й пошук її.
                                                                                           Б. Паскаль
   В період, коли в освіті України відбуваються кардинальні зміни, виникає необхідність в оновленні методів та прийомів навчання, в залученні інноваційних методик та процесу формування в учнів предметних та життєвих компетентностей. Одним з цих прийомів є метод проектів.
   Проектне навчання - корисна альтернатива класно - урочній системі. В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Метод проектів завжди припускає вирішення якоїсь проблеми, що передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, інтеграцію знань, умінь з різних областей наук, техніки, технології. Результати виконаних проектів повинні бути відчутними.
    Школа має не стільки навчати дітей опанувати певний обсяг знань, скільки навчити учнів  набувати ці знання самостійно, вміти користуватися ними для розвязання практичних і пізнавальних завдань.
    Актуальність цього методу полягає у встановленні широких міжособистісних контактів, ознайомленні з різними культурами, різними точками зору на одну й ту саму проблему.
   Значущість методу проектів для розвитку людини засвідчує уміння користуватися різноманітними дослідницькими методами: планувати свою роботу, збирати інформацію, факти, аналізувати їх, висовувати гіпотези, робити висновки та узагальнення, створювати презентації, оцінювання себе і команду.
Метод проектів допомагає учням набути комунікативних навичок, зокрема вміння працювати в різних за складом групах, виконуючи різні за соціальним значенням функції від лідера до посередника.
   Отже, метод проектів без сумніву спрямований на плекання особистості як творця і проектувальника свого життя.
    Розділ1.  Проектні технології та їх використання на уроках фізики
         Проектний метод у компетентнісно - спрямованій освіті:
- це інструмент, який створює унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій ( соціальних, полікультурних, інформаційних , комунікативних тощо) і самостійності учнів в осягненні нового, стимулюючи його природну допитливість і творчий потенціал.
  У чому сила методу проектів? У тому, що це метод поєднання теорії з практикою, що він пов'язує всю навчальну і виховну роботу з життям, надає більшої життєвості всій нашій роботі.
     Проект передбачає чітке формулювання мети - результату в розвязанні учнем життєвої проблеми. Проектна діяльність допомагає молодій людині включати в активну соціальні дію, оволодівши здатностями через проект власного розвитку змінювати цей світ. У проектній діяльності докорінно змінюються відносини
« вчитель - учень »:
•        учень визначає мету діяльності - учитель допомагає йому в цьому;
•        учень відкриває нові знання - рекомендує джерела знань;
•        учень експериментує - учитель розкриває можливі форми і методи  
          експерименту, допомагає організувати пізнавально - трудову діяльність;
•        учень обирає - учитель сприяє прогнозування результату вибору;
•        учень активний - учитель створює умови для розвитку активності;
•        учень - суб'єкт навчання, учитель - партнер;
•        учень відповідає за результати своєї діяльності - учитель допомагає оцінити отриманні результати і виявити способи вдосконалення діяльності.
   Таким чином, специфіка проекту полягає в зміні суб'єктно - об'єктних відносин у процесі навчання й виховання. Педагогічна теорія і практика переконливо засвідчили, що ефективність системи навчання вища, якщо учень сам стає суб'єктом навчання. Активна позиція учня і реалізація принципу« вчиться , діючи » є важливою характеристикою проектної роботи. Як вважає кандидат педагогічних наук
А. Самохіна, іманентними властивостями проектної роботи є такі характеристики:
1.     проект - це цілісна робота, її не можна закінчити, зупинившись на півдорозі     
         оскільки оцінюється кінцевий продукт;
    2.  проект - складна робота, яка включає різні види діяльності;
    3.  обов'зковим атрибутом є реальна практична діяльність. Практика системо-
         твірний компонент розвитку життєвої компетентності учнів;
    4.  проектна діяльність ґрунтується на активній соціальній дії у вирішенні
          життєво значущої проблеми.
        Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни ролі вчителя: він уже перестає бути джерелом знань для учнів і перетворюється на організатора пізнавальної діяльності школярів.
1.1   Історія виникнення методу проектів
 Слово “ проект ”  європейськими мовами було запозичене з латині й означає викинутий уперед ”, “ той , що висувається ”, “ той , хто “ впадає в очі ”. Пізніше проект починають розглядати як ідею, за якою суб’єкт може і має право розпоряд-жатися власними думками.
   Метод проектів (від грецької – шлях дослідження) – це система навчання, у процесі якої учні здобувають знання шляхом планування і виконання практичних завдань (проектів), які поступово ускладнюються.
   Метод проектів відомий у світовій педагогіці з кінця ХІХ початку ХХ століття, як метод проблем. Він пов’язувався з ідеями гуманістичного спрямування у філософії і освіті, розробленими американським філософом і педагогом
 Дж. Дьюї, а також його учнем В.Х. Кілпатріком.
     Дехто з дослідників пов’язує виникнення методу проектів з ім’ям американського педагога  Е. Паркхерста. Він розроблявся з 1919 року у місті Дальтон, і тому був відомий під назвою „ Дальтон-план ”. Його метою була індивідуалізація процесу навчання, яка б давала можливість кожній дитині навчатися у найбільш зручному для неї режимі. У першій половині дня діти працювали самостійно, без розкладу занять. У другій половині – заняття у групі за інтересами, причому групи створювалися за бажанням самих учнів. У цілому, кожний учень працював за індивідуальним планом
(проектом), який складався разом із вчителем. Через деякий час учень звітувався, „ захищав ” свій проект.
    Сучасні дослідники історії педагогіки підкреслюють, що використання „ методу проектів ” у радянській школі перетворилося на захоплення суто виробничими про-блемами в 1920-ті роки і призвело до різкого спаду якості освіти. 
   На думку вчених, причинами такого явища стали:
-         відсутність підготовлених педагогічних кадрів,здатних працювати з проектами;
-         слабка розробленість методики проектної діяльності;
-         гіпертрофія „ методу проектів ”, яка зашкодила іншим методам навчання.
    Постановою ЦК ВКП (б) від 01.09.1931 року комплексно-проектна система у Радянському Союзі була змінена на  класно-урочну.

   Демократичні зміни та соціальні запити суспільства, а також вимоги студентів реформувати систему освіти сприяли відродженню методу проектів у західно -європейських країнах у 60-ті роки ХХ ст..

Немає коментарів:

Дописати коментар